Укладення мирних
договорів між Державою Ізраїль, з одного боку, і Єгиптом і Йорданією, з іншого,
вивело останніх із стану конфронтації з Ізраїлем. Проте найважливішим
залишається завданням досягнення відповідних угод з Сирією і Ліваном. Але в
першу чергу це стосується палестино-ізраїльської складової близькосхідної кризи
в структурі протиріччя, а саме:

проблема
Єрусалиму;

проблема
палестинських біженців;

питання про
єврейські поселення на окупованих Ізраїлем арабських землях Палестини;

територіальне
питання, пов’язане з визначенням кордонів майбутньої незалежної Палестинської
держави.

Махмуд Аббас
заявив, що у вирішені даного ряду проблем,
палестинське керівництво продовжить йти дорогою прокладеною Я.Арафатом,
і що його метою буде створення незалежної палестинської держави із столицею в
місті Єрусалимі. Ще нереальніше виглядає вірогідність зближення позицій сторін
з питання про Східний Єрусалим. Для А.Шарона статус «єдиної і неділимої»
столиці Ізраїлю не підлягає сумніву.

Також, украй
складно уявити собі повну відмову будь-якого палестинського керівництва від
згадки проблеми палестинських біженців. З населення лише Сектора Газа, що
наближається до двох з половиною мільйонів чоловік, більше 70% складають
палестинські біженці. Майже 40% їх доля в населенні Західного берега. Ще більш багато
чисельна палестинська діаспора в арабському світі. При чому саме ця група
поставляє більше число активістів різних палестинських фронтів і рухів, від
ФАТХ до ХАМАС і «Ісламського джихаду». Вони ж складають більшість виборців, які
вибрали нового главу Палестинської Автономії. Тому не зважати на їх вимоги і
права не в змозі жоден палестинський політик, що претендує говорити від імені
палестинців.

Головна проблема
палестинських біженців не в тому, що Ізраїль не готовий домовлятися з
палестинськими лідерами, а в тому, що домовитися з ними про остаточне зняття
претензій неможливо. Вихідцями а Гази немає місця на Західному березі, вихідцям
із Західного берега в Газі.

Ситуація з
палестинськими біженцями єдина у своєму роді. Жодна група біженців, породжена
зміною кордонів після Другої світової війни не виявилася знехтуваною своїми
співвітчизниками.

Для Ізраїлю
повернення такого числа палестинців рівнозначне національній катастрофі. У
Ізраїлі проживає 5,5 млн. євреїв і 1,5 млн. арабів. Приїзд навіть половини
палестинських біженців вже через декілька років зробить євреїв, що живуть тут,
національною і релігійною меншістю. При цьому обмеженість ресурсів робить
розміщення тут ще декількох мільцонів чоловік проблематичною і може привести до
справжнього соціально-економічного лиха.

І якщо ці
протиріччя будуть врегульовані, мир, про який Близький Схід мріє ось вже більш
за півстоліття, сповна може стати реальністю.